ВІДПИ́СКА, и, ж. 1. Письмова відповідь, у якій обминається головне, суть справи. Замість серйозного і принципіального розгляду скарги або пропозиції подекуди намагаються затушувати справу або відбутися формальною відпискою (Рад. Укр., 26.III 1958, 1).
2. заст. Письмова відповідь на лист і т. ін. І зараз-таки подав [писар].. одписку (Н.-Лев., IV, 1956, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 618.