ВІДПРАСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. нас. мин. ч. до відпрасува́ти. Ішов Максим вулицями міста.., обмахуючись чистенькою відпрасованою хусточкою (Смолич, Мир.., 1958, 511).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 623.