ВІ́ДПУСК, у, ч. 1. тільки оди. Дія за знач. відпуска́ти 6. За допомогою вдосконалених автоматів прискорюється відпуск товарів (Рад. Укр., 19.VI 1957, 1); Відпуск води підприємствам.
2. розм., рідко. Те саме, що відпу́стка. Там пробуду днів 2 і додому, бо дуже скучив за Вами і хочу кінець одпуску провести разом (Коцюб., III, 1956, 308); Матрос Шурка Понеділок.. відгулював відпуск (Смолич, V, 1959, 626).
3. тільки одн., мет. Термічна обробка сталі для зменшення її крихкості. Відпуск роблять тоді, коли потрібно зменшити крихкість загартованої сталі і ліквідувати внутрішні напруження (Практ. з машинозн., 1957, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 625.