ВІДРІ́ДДЯ, я, с. 1. с. г. Різновидність якої-небудь породи тварин. Важливо вивчити ті відріддя породи, які виділилися за їх продуктивністю (Соц. твар., 1, 1956, 29).
2. перен., зневажл. Лихе потомство, діти поганих батьків. Усі палії війни — це одріддя сатани (Укр.. присл.., 1955, 431).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 629.