ВІДСТУПНИ́Й, а́, е́. Який пропонується кому-небудь як нагорода за відмовлення від прав, вимог і т. ін.; // у знач. ім. відступне́, но́го, с. Монополія прокладає собі дорогу всюди і всякими способами, починаючи від "скромної" виплати відступного.. (Ленін, 22, 1950, 191).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 645.