ВІДСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відсува́ти. В їдальні заметушились, почулось відсування стільців, більшість гостей закінчила снідати (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 645.