Слово "відсуджувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ВІДСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСУДИ́ТИ, уджу́, у́диш, док., перех. 1. від кого. Відбирати через суд матеріальні цінності тощо. — Громада присудила [землю], а суд одсудив! (Мирний, II, 1954, 140); [Мартіан:] Вона від мене хоче відсудити маєтку половину (Л. Укр., III, 1952, 284); Суд відсудив на користь Генріха стару Глущукову хату (Чорн., Визвол. земля, 1959, 45).

2. тільки док., розм. Порадами або обмовами, наклепами розлучити. Одраяли, одсудили, щоб ми в парі не ходили (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 646.