Слово "відсутній" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ВІДСУ́ТНІЙ, я, є. 1. Який не перебуває в даному місці в певний час; протилежне присутній. Підвівся заступник голови суду товариш Ходжаєв і сказав, що підсудний Кравець тяжко захворів на шлунок і зараз відсутній. Його справу ухвалено виділити і розглянути, коли видужає (Ле, Міжгір’я, 1953, 476); Почувши ім’я Леніна, Мічурін зняв капелюха і якусь мить був ніби відсутній (Довж., І, 1958, 485); // у знач. ім. відсу́тній, нього, ч. Той, хто не перебуває де-небудь у певний нас.

2. Якого немає, який не існує. Через брак.. відповідних матеріалів у словнику відсутня потрібна ілюстративна частина (Рильський, III, 1956, 66); З’ясувалося, що в місячних морях немає води і що взагалі вода, як і повітря, практично на Місяці відсутні (Наука.., 9, 1965, 18); Докази відсутні.

Бути відсу́тнім: а) не перебувати в тому чи іншому місці в даний час; б) не бути, не існувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 646.