ВІДТВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДТВОРИ́ТИ, орю́, о́риш, док., перех. 1. Створювати, виробляти знову те саме; повторювати, відновляти, ..капіталістичний процес виробництва.. виробляє не тільки товари, не тільки додаткову вартість, він виробляє і відтворює саме капіталістичне відношення, — капіталіста на одному боці, найманого робітника — на другому (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 578); Мембрана телефону.. відтворює ті звукові коливання, які надходять на мікрофон передавальної станції (Курс фізики, III, 1956, 246).
2. Передавати що-небудь з максимальною точністю. Їй треба навчитися відтворювати підпис Ауера (Хижняк, Тамара, 1959, 92); З надзвичайною майстерністю Максим Рильский відтворює чарівну мелодію вірша Адама Міцкевича (Рад. Укр., 26.III 1950, 3); Ленін старанно зібрав і відтворив усе, що Маркс і Енгельс писали.. про державу (Біогр. Леніна, 1955, 151); Ця пісня зробила на нього таке величезне враження і так захопила своєю музичністю, що він не втримався і тут же спробував відтворити її мотив (Трубл., II, 1955, 76); // Точно описувати, змальовувати, зображати кого-, що небудь у художніх творах; відображати. Для, створення художньо-повноцінного сюжету автор мусить добре знати ту дійсність, тих людей, яких він береться відтворювати, (Літ. газ., 25. XI 1953, 2); Я прагну в слові відтворити Усю республіку мою (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 47).
3. Відновлювати в пам’яті; пригадувати. Мовчать у натовпі, знов кожен у пам’яті відтворює собі картину отої втечі (Головко, II, 1957, 295); Уява Юсупова аж тепер луною відтворила той свіжий сміх (Ле, Міжгір’я, 1953, 490).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 647.