ВІДТІСНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДТІСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., рідко. Те саме, що відти́скувати 1. Крізь вируючий натовп Оля пробивалася до каруселі. Її штовхали, відтісняли (Юхвід, Оля, 1959, 190); Сторожа йде в прохід, одтіснивши Мартіана набік (Л. Укр., III, 1952, 320); Його відтіснила вбік галаслива зграйка майбутніх студенток (Гур., Друзі.., 1959, 28); Царизм навмисне заселяв окраїни колонізаторськими елементами і відтісняв місцеві національні маси у гірші райони (Тич., III, 1957, 408); Вони.. одтіснили рештки татар вгору, на камінь (Коцюб., І, 1955, 292).
◊ Відтісня́ти (відтісни́ти) на за́дній (на дру́гий) план — те саме, що Відсува́ти (відсу́нути) на за́дній (на дру́гий) план (див. відсува́ти).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 650.