ВІДЧУ́ТНО. Присл. до відчу́тний 2. Переводив погляд.. на сонце, що вже відчутно припікало (Ле, Міжгір’я, 1953, 8); Самовіддана праця колгоспних і радгоспних тваринників відчутно позначилася на поліпшенні постачання (Рад. Укр., 14.XI 1956, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 663.