ВІДШПАНДО́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал., фам. Відшмагати (в 1 знач.). Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 665.