ВІДШУМУВА́ТИ, у́є, док. Перестати шумувати (про напій тощо). * Образно. Відшумували білим шумом переповнені келихи садів (Гончар, І, 1954, 305).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 666.