Слово "відщепенець" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ВІДЩЕПЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто відірвався, відколовся від певного суспільного середовища або відкинутий середовищем. [Наталя:] Намалюй нещадними сатиричними фарбами пики одщепенців суспільства, яких життя викидає на смітник історії (Мик., І, 1957, 415); Чіпка виростає як відщепенець навколишнього оточення, зганьблене дитя "незаконного шлюбу" (Від давнини… І, 1960, 355).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 666.