ВІДЩІПА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЩЕПНУ́ТИСЯ, е́пнеться, док. Відчинятися (про защепнуті двері, хвіртку тощо). — Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 666.