ВІ́ЙСТЯ, я, с., діал. Вхід. [Юда:] Вже ж не боронить вогненний меч до того раю війстя (Л. Укр., III, 1952, 134); Наче магнітною силою потягнений, подався [Огей] до війстя своїх сходів (Досв., Вибр., 1959, 375).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 670.