Слово "віничок" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ВІ́НИЧОК, чка, ч. 1. Зменш. до ві́ник. Узявши віничок, він бережно почав трохи не вдесяте змітати (Мирний, IV, 1955, 125); — З празником [святом] вас, — сказала гостя, обмітаючи віничком сніг з валянок (Шиян, Гроза.., 1956, 322).

2. розм. Колосок, волоть у формі жмутка. Де-не-де попадався під ноги безсмертник і стирчали біляві, пухнасті вінички тирси (Гончар, І, 1954, 55); Кукурудза буйна. Султани віничків повикидавши,.. За обрій покуріла… (Вирган, Квіт. береги, 1950, 126).

3. кул. Прилад для збивання яєць і т. ін. на піну. Каструлю з яблучним пюре ставлять на лід і збивають дротяним віничком, поки все не зіб’ється в густу масу (Укр. страви, 1957, 282).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 677.