ВІРОГІ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до вірогі́дний. Вірогідність цих чуток ніхто не брався перевіряти (Гончар, Таврія.., 1957, 70); В ній [справжній комедії] драматург повинен цілим комплексом комедійних засобів надати подіям і вчинкам героїв життєвої вірогідності (Рад. Укр., 2.ХІ 1960, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 681.