ВІТРОЛО́М, у, ч. Те саме, що бурело́м. Повалені вітроломами дерева захаращували путь, як трупи на бойовищі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 58); Місцями не було ніякої змоги перейти такий вітролом, і доводилось його обминати (Донч., III, 1956, 286); * У порівн. Впали газди куди котрий, як вітроломи від бурі (Черемш., Тв., 1960, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 689.