ВІ́ЯЛКА, и, ж. Сільськогосподарська машина, що сильним струменем повітря очищає зерно після обмолоту. В разі засмічення насіння зернових.. його очищають на сортувалках, віялках (Бур’яни.., 1957, 122); Над током стояла курява, біля барабана раз у раз лунали голоси.. Віялки стукотіли ситами (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 761).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 693.