Слово "гавра" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГА́ВРА, и, ж., діал.

1. Лігво звіра; барліг. В лісах.. медведі ссали лапи в своїх гаврах і дрімали зимовим сном (Фр., VIII, 1952, 38);* Образно. То наймався [Юрчик] на найтяжчу роботу, гори перевертав, то півзими лежав у якій-небудь гаврі, у ведмежім барлозі, смокчучи свою нерозлучну віковічну люльку (Хотк., II, 1966, 152).

2. перен., зневажл. Рот. — Ци [чи] не стулиш ти си гавру? — крикнув нараз Василь (Фр., І. 1955, 145).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 9.