ГАДКУВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. гадкува́ти. Санда стояла, мов укопана. Розумом вона вдалася більш до батька, й велике задкування не було її звичаєм (Коб., III, 1956, 487).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 11.