ГАЗЕ́ТНИЙ, а. е. Прикм. до газе́та. [Кіндрат Антонович:] До мене почали приходити за газетною бумагою [газетним папером] і з других слобід (Кроп., II, 1958, 309); Розмова оберталася навколо якихось газетних новин, та розмовляли лише перші двоє (Шовк., Інженери, 1956, 201); // Зробл. з газети. Щербата лампа в газетному абажурі всю ніч стелю над ним коптить! (Гончар, Таврія.., 1957, 420); // Власт. газеті. Публіцистичний стиль — стиль агітації і пропаганди; до нього примикають газетний стиль (чи стиль преси) і стиль радіомовлення (Сл. лінгв. термінів, 1957, 185); Леночка розповідала, вживаючи книжих зворотів мови, вона все хотіла потрапити в газетний тон (Ю. Янов., І, 1958, 385).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 13.