ГАЗОО́БМІН, у, ч. Процес поглинання (вбирання) одних газів та виділення інших, який відбувається в живих організмах. Кров містить у собі поживні речовини, які вона розносить по всьому організму, і бере участь у газообміні (Шк. гігієна, 1954, 77); Найбільше підвищення газообміну після введення тироксину спостерігається в однорічних щурів (Мед. ж., XXII, 2, 1953, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 14.