ГАЛО́ПОМ, присл.
1. Дуже швидким бігом; навскач (про коня або вершника). Молоді бистрі коні, ледве зачувши на собі батога, скочили в тій же хвилі чи не сполошені вбік, а там і почали сильним галопом летіти за бричками (Коб., III, 1956, 238); Несподівано козаки повернули коней і помчали галопом у кінець вулички (Шиян, Магістраль, 1934, 206).
2. перен. Дуже швидко. Життя галопом помчало вперед (Вільде, Сестри.., 1958, 123).
◊ Бра́ти (взя́ти) гало́пом — починати біг або починати їхати навскач. Розгарячений кінь уже бере галопом (Стельмах, На.. землі, 1949, 305); Валка саней з веселим гомоном і свистом посунулася з двору, а на шляху взяла галопом і скоро зникла за хатами (Кучер, Прощай.., 1957, 234).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 21.