Слово "галівник" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГАЛІВНИ́К, а́, ч., діал.

1. Канат, за допомогою якого пересувається пором.

2. У давнину — робітник, що тягнув кодолою судно; бурлак. Десь протягло співали півні і долітали журливі співи галівників (Тулуб, Людолови, І, 1957, 226);

* У порівн. Жорно було надзвичайно важке. Томаш ледве мів зрушити його, налягаючи на нього всім тілом, як галівник на своє тягло (Тулуб, Людолови, II, 1957, 166).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 20.