ГАРАНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до гарантува́ти. Працювати в цій друкарні могли лише члени профспілки, отже, вони були якоюсь мірою гарантовані від визиску і самовільного звільнення з роботи принципалом (Вільде, Сестри.., 1958, 121); // у знач. прикм. Сталий. Тепер Херсонщина має 70,5 тисячі гектарів зрошуваних земель, на яких колгоспи і радгоспи одержують гарантовані високі врожаї (Хлібороб Укр., 11, 1963, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 29.