ГАШЕ́ТКА, и, ж. Гачок для спуску зведеного курка вогнепальної зброї. Скориставшись незначною неточністю одного з чотирьох німців, натиснув [Ситов] на гашетки кулемета (Ле, Мої листи, 1945,188); — У мене дуже легенький спуск, прийми палець із гашетки!.. (Ю. Янов., IV, 1959, 233).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 42.