ГЕГЕМО́НІЯ, ї, ж. Провідна роль, перевага в силі, виливі, керівництві. Маркс і Енгельс дали основні начерки ідеї гегемонії (керівної ролі) пролетаріату (Біогр. Леніна, 1955, 75); Резолюція [1925 р.] різко засуджувала грубе адміністрування в літературі і закликала до вільного змагання різних груп і течій, тримаючи курс на гегемонію пролетарської літератури (Рад. літ-во, 3, 1958, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 45.