ГЕНЕРА́ЛІВ, лова, лове. Належний генералові. І задзвонили вранці-рано По генераловій душі (Шевч., II, 1953, 225); І ось біля генералової палати знову стоїть вартовий (Ю. Янов., IV, 1959, 187).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 49.