ГЕНЕРАТИ́ВНИЙ, а, е, біол. Який служить для розмноження. Квіти верби збудовані дуже просто і складаються лише з генеративних органів — тичинок та маточок (Практ. з систем, та морф. рослин, 1955, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 50.