Слово "геніальний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГЕНІА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який в генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром (Н.-Лев., II, 1956, 414); Пушкін — геніальний російський поет, велика гордість і радість радянського народу (Вісник АН, 6, 1949, 68).

2. Властивий генію; творчо найдосконаліший. — Селекція — геніальне відкриття Мічуріна (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 204); Жадобу творчості викликали у Мирного геніальні твори Т. Шевченка (Вісник АН, 5, 1949, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 51.