ГЕРБІЦИ́ДИ, ів, мн. (одн. гербіци́д, а, ч.). Хімічні речовини для боротьби з бур’янами. Весною.. провадили передпосівну культивацію, вносили в грунт гербіциди (Колг. Укр., 3, 1961, 15); Гербіцид — це такий препарат, що ним колишній військовий льотчик Сіробаба веде хімічне прополювання ланів (Гончар, Тронка, 1963, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 54.