ГЕРКУЛЕ́С, а, ч.
1. Людина величезної фізичної сили і атлетичної будови тіла; силач. Не всі [стародавні греки] були афродітами, геркулесами, аполлонами, але в них був ідеал краси, і вони бачили її в різних проявах (Довж., III, 1960, 15).
2. Сорт вівсяної крупи.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 54.