ГЕРМА́НІЙ, ю, ч., хім. Ламкий сріблясто-сірий метал, що використовується як напівпровідник у різних приладах. Як напівпровідник використовується твердий сріблясто-сірий елемент — германій (Осн. радіотехн., 1957, 141); Одним з найголовніших напівпровідників, який використовується в промисловості, є рідкісний метал германій, що добувається із золи вугілля та відходів деяких виробництв (Веч. Київ, 22.VII 1957, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 54.