ГЕТЕРОАУКСИ́Н, а, ч., наук. Речовина, яка сприяє росту рослин. Вони [мікроорганізми грунту] також виробляють складні біологічні речовини (вітаміни, гетероауксини, різні антибіотики), що життєво необхідні для нормального росту, розвитку і підвищення продуктивності рослин (Наука.., З, 1957, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 57.