ГИДЕ́НЬКИЙ, а, е, зневажл. Зменш. до гидки́й. [Тарас:] Знайдіть ви їх тепер — царя з панами! Втонули, як гиденькі пацюки у добре половоддя!.. (Голов., Драми, 1958, 106).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 60.