ГЛИБОЧЕ́НЬКО, розм. Присл. до глибоче́нький. [Пастух:] Ну, як просвітить сонце крізь той кришталь, прогріє глибоченько, як попливуть там потайні потоки, та як посуне той кришталь, мов крига (Л. Укр., II, 1951, 200).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 84.