Слово "глупо" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГЛУ́ПО, рідко. Присл. до глу́пий. — А ти по яку зломану [зламану] голову сюди приходиш?Ого! По зломану голову?глупо всміхаючись, цідив Цвях (Фр., VII, 1951, 32); // у знач. присудк.сл.Наївно й непереконливо!знову вискочив на середину кімнати Мечик. — Смішно і просто глупо! (Донч., V, 1957, 370).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 88.