ГЛЯДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок.
1. неперех. Те саме, що диви́тися 1. Еней з Сивиллою гляділи, Якії муки тут терпіли, Якая кара всім була (Котл., І, 1952, 134); Поклавши голову на руки, художник глядів у темну шибку (Ільч., Серце жде, 1939, 135); // перех. Те саме, що шука́ти 1. Молода сховалася, і дружба виходить на двір і глядить молодої, а не може сам найти (Сл. Гр.); — Коли я вам не вгоджу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб., І, 1955, 66); // неперех. Мати вигляд; виглядати. Лице його гляділо якось гордо І враз тривожно (Фр., XIII, 1954, 197).
◊ Гляді́ти крізь па́льці — те саме, що Диви́тися крізь па́льці (див. диви́тися). Підплачував [Мендель] лісничих і лісних, щоб гляділи крізь пальці на те, яке.. дерево він вивозить (Фр., VIII, 1952, 384).
2. неперех., наказ. сп. гляди́, гляді́ть. Виражає застереження або погрозу. — Оце ти чув, що сьогодні тобі казано? Гляди ж! Покаєшся — все гаразд буде і все забудеться, не покаєшся — не показуйся удруге! (Мирний І, 1954, 162); — Глядіть, щоб не було чого і Андрію (Коцюб., III, 1955, 98); // у знач. вставн сл. Тим часом Сей, гляди, під хатою де-небудь сидітиме: землею пересипається або зілля всякі вишукує (Вовчок, І, 1955, 273); Проминули дні і тижні, І, гляди, уже між трав Раптом зник малий підсніжний… (Бичко, Вогнище. 1959, 194).
3. перех. Берегти, не витрачати, не давати псуватися; зберігати. — Та ще й повдавались Ідочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Н.-Лев., І, 1956, 121); Дурний Охрім не вмів її [свити] глядіти, Таскав, коли й не слід таскать (Гл., Вибр., 1957, 61).
4. перех. Те саме, що догляда́ти 1. — Але ж все-таки Килина глядітиме дітей, буде за няньку, — сказала Терлецька (Н.-Лев., III, 1956, 55); Обидві пацієнтки, в міру того, як слабли, переходили в мою хату, і я їх уночі гляділа (Л Укр., V, 1956, 304); — Сам прищепив грушу, чотири роки глядів її, поливав, підрізував, а хтось прийшов та й обірвав чисто (Л. Янов., І, 1959, 350 ).
5. перех. Сумлінно виконувати що-небудь. дотримуватись чогось; пильнувати. — З-за верби гукнула хазяйка й почала мене лаять, що я не гляджу хазяйського діла, а роблю свою роботу (Н.-Лев., II, 1956, 176); [Аецій Панcа:] Щодо звичаїв, то що з раба звичаїв вимагати! Аби корився та глядів роботи (Л. Укр.. II, 1951, 372); Та ти б не глядів празника, та поїхав би у поле орати (Сл. Гр.).
6. перех. Торкатися, мацати когось, щось, шукаючи або перевіряючи. Баба Вустя, глядячи курей, котора з яйцем, раптом заспівала (Вишня, II, 1956, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 91.