ГНОЯ́РКА, и, ж. Приміщення або яма для зберігання гною. Допомагали Каті в роботі два скотарі, які доставляли і роздавали корми, відвантажували гній у гноярку, дбали, щоб у корівнику завжди було чисто (Рад. Укр., 5.ІХ 1961, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 98.