Слово "гнівливий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГНІВЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Схильний до гніву; який може швидко, легко розгніватися. — Не гнівайся, Микольцю…Я не з гнівливих (Бабляк, Вишневий сад, 1960, 87).

2. діал. Гнівний. Явдоха стояла на порозі бліда, гнівлива; сухі старечі губи тремтіли від великого гніву (Коцюб., І, 1955, 55); Навіжена [Ніагара] рветься вдаль… Мов гнівлива королева дзеркала трощить хрусталь (У. Кравч., Вибр., 1958, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 94.