Слово "говіркий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГОВІРКИ́Й, а́, е́. Який любить поговорити, охочий до розмов; балакучий. Старі люди говіркі (Барв., Опов.., 1902, 316); Шашло помітив, що навіть завжди говіркий і веселий Шитов стає мовчазним (Збан., Т. Шашло, 1949, 11); * Образно. І наоколо леліє Тільки небо та вода. Тільки небо мовчазливе, Тільки море говірке (Черн., Поезії, 1959, 292).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 100.