ГОЙДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. Рухатися з сторони в сторону або зверху вниз. Світлиця була слабо освічена одною лампою, що сумовито гойдалася на стелі (Фр., І, 1955, 229); Над рікою тихо гойдався сизий серпанок туману (Чорн., Визвол. земля, 1959, 173); // Ритмічно рухатися на (в) чому-небудь з метою розваги. — Якби ти знала, що мені вчора було за те, що з тобою ходила гойдатися до Ривки.. (Л. Укр., III, 1952, 633).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 106.