ГОЛОВИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до голови́ 1. [Хор:] Упав з дуба комарище, Розбив собі головище (К.-Карий, II, 1960, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 112.