ГОЛО́ВОЧКА, и, ж. Пестл. до голова́ 1. Гей, в цісаря тяжка служба, А мала заплата: Не одному жовнірові Головочка стята (Нар. лірика, 1956, 132); Де вже тобі там.. листи писати! Там хоч би головочка здорова була (Л. Укр., V, 1956, 390).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 113.