ГОЛОШТА́НЬКО, а, ч., зневажл. Те саме, що голошта́нник. — Голоштанько Мірошниченко вже крутить селом, як циган сонцем (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 118.