ГОНОРА́Р, у, ч. Грошова винагорода авторам праць з науки, літератури, мистецтва і т. ін., яка видається за договором. Гонорару за працю Вашу дати не можемо, бо самі починаємо справу на позичені гроші (Коцюб., III, 1956,199); Збільшив [професор] свій достаток значними гонорарами, якими оплачувалися його наукові статті (Рибак, Час.., 1960, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 123.