ГОНЧАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися гончарством. Володів він золотим ремеслом — гончарював (Речм., Весн. грози, 1961, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 124.