Слово "горлиця" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГО́РЛИЦЯ, і, ж.

1. Лісовий птах, менший від голуба; дикий голуб. Десь далеко затуркотіла горлиця, неначе й собі згукувалась з живим людським гуканням (Н.-Лев., IV, 1956, 80); Горлиця і припутень мостять на дереві просте гніздо з кількох покладених навхрест паличок (Корисні птахи.., 1950, 35); * У порівн. Як схопиться Парася!.. Дмухає на огонь, кожух його струшує, і в’ється, як горлиця, коло його (Вовчок, І, 1955, 283).

2. Ласкаве звертання до дівчат та жінок. — Дівчино, горлице, коли б ти знала, якого жалю ти мені завдала!подумав Микола, глянувши на Мокрину (Н.-Лев., II, 1956, 230).

3. Давній український народний танець і музика до нього. Чоботи вибивають горлицюпідлога двигтить (Донч., І, 1956, 241); Бандура горлиці бриньчала (Котл., , 1952, 73).

4. Українська сольна народна пісня.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 132.